Розрахунок вартості митних платежів

Розрахунок вартості митних платежів

3.2. Система митних податків та митних зборів. Митна вартість товару і розрахунок митних платежів

Мито, що стягується митницею, – це податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Залежно від способу справляння в Україні застосовуються такі види мита:
– Адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
– Специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;
– Комбіноване, що поєднує обидва ці види мита.
Надання пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети
особистого користування, здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, які встановлені законом. В залежності від об’єкта оподаткування мито буває: ввізне, вивізне і транзитне. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Це мито є диференційованим:
– До товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;
– До товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;
– До решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.
Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Вивізне мито нараховується за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України.
На окремі товари та інші предмети може встановлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення. З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсацийне.
Спеціальне мито застосовується:
– Як засіб захисту українських виробників;
– Як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозяться на митну територію України в таких обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;
– Як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;
– Як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших держав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують реалізацію законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемляють інтереси України.
Антидемпінгове мито застосовується:
– Згідно Закону України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;
– У разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних товарів, або таких, які безпосередньо конкурують, на момент цього вивезення, якщо таке вивезення завдає шкоди.
Компенсаційне мито застосовується:
– Згідно Закону України Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що завдає шкоди національному товаровиробнику;
– У разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення завдає шкоди.
Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту, Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту, Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну . У разі, якщо імпорт товару є об’єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх встановивши.
Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. Митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України. Методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються Митним кодексом.
Відомості про митну вартість товарів, заявлені декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України і отримані митним органом, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.
Митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості – Державною митною службою України. Митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до положень, встановлених Митним кодексом. Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарив.
Інформація, надана декларантом і визнана такою, що становить комерційну таємницю чи є конфіденційною, може використовуватися митним органом виключно для митних цілей і не може розголошуватися, передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, без спеціального дозволу декларанта, за винятком випадків, передбачених законом. За розголошення інформації, складової комерційну таємницю або є конфіденційною, посадові особи митних органів несуть відповідальність згідно із законом.
Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі. У разі потреби у підтвердженні заявленої декларантом митної вартості товарів декларант зобов’язаний на вимогу митного органу надати йому необхідні для цього відомості. Митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцинки.
При необхідності в уточненні заявленої декларантом митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням надати йому декларовані товари у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори згідно з митною оцінкою цих товарів, здійсненою митним органом. Гарантією також може бути простий вексель, виданий декларантом митному органу та авальований уповноваженим банком, або депозит у банку.
При наданні декларантом гарантії уповноваженого банку митний орган зобов’язаний випустити товари у вільний обіг. У випадку сплати декларантом податків і зборів згідно з митною оцінкою, зробленою митним органом, і прийняття остаточного рішення митним органом вищого рівня або судом щодо митної оцінки, зробленої декларантом, митний орган зобов’язаний відшкодувати декларанту суму надміру сплачених податків і зборів.
Додаткові витрати, що виникли у декларанта у зв’язку з уточненням заявленої ним митної вартості або поданням митному органу додаткової інформації, несе декларант. При цьому збільшення строку митного оформлення товару, зумовлене проведенням митної оцінки, не може бути використане декларантом для одержання фактичної відстрочки у сплаті мита та інших податків і зборів.
Митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень Митного кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів. У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митним кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється у відповідності з Митним кодексом.
Митний орган на письмовий запит декларанта зобов’язаний у термін, що не перевищує ЗО календарних днів, надати декларанту письмове роз’яснення причин, за якими заявлена декларантом митна вартість товарів не може бути прийнята митним органом як основа для нарахування податків і зборів. Рішення митного органу про визначення митної вартості товарів може бути оскаржене в порядку, встановленому законом.
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
– За ціною угоди щодо товарів, які імпортуються;
– За ціною угоди щодо ідентичних товарів;
– За ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;
– На основі віднімання вартості;
– На основі додавання вартості;
– Резервного.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України. До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:
– На навантаження, вивантаження, перевантаження, транс
портування та страхування до пункту перетину митного
кордону України;
– Комісійні та брокерські винагороди;
– Ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів права інтелектуальної власності, які покупець повинен прямо чи побічно здійснити як умову продажу (експорту) товарів, оцинюються.
Митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, підтвердженої комерційними, транспортними, банківськими, бухгалтерськими та іншими документами, що містять відомості про вартість оцінюваних товарів. з урахуванням витрат на транспортування та страхування товарів до пункту перетинання митного кордону України.
У разі встановлення цінових обмежень під час вивезення (експорту) окремих товарів (індикативні ціни, граничні рівні цін, ціни, встановлені в результаті антидемпінгових розслідувань тощо) митна вартість таких товарів у разі вивезення (експорту) їх з України визначається з урахуванням положень, що визначають порядок застосування зазначених обмежень.
З метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі визначається країна походження товару. Визначення країни походження товару здійснюється на основі принципів міжнародної практики. Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодексу.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом. При цьому під країною походження товару можуть мати на увазі групу країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.
Товарами, повністю виробленими у країні, вважаються:
– Корисні копалини, видобуті на її території або в її територіальних водах, або на її континентальному шельфі і в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;
– Рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;
– Живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;
– Продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;
– Продукція мисливського, рибальського та морського промислів;
– Продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
– Вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;
– Продукція високих технологій, отримана у відкритому космосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендуються нею;
– Товари, вироблені в даній країні виключно з продукції,
зазначеної вище.
Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої переробки. Критерій достатньої переробки визначається:
– Правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;
– Правилом адвалерної частки, яке полягає у зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менше 50% від вартості товару, одержаного в результаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вартості товару, одержаного в результаті переробки;
– Переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриманням певних умов визнаються достатними.
У разі застосування правила адвалорної частки вартість товару, одержаного в результаті переробки в цій країні, визначається на базі ціни франко-завод виробника товару. Вартість складових цього товару, що походять з інших країн, визначається за їх митною вартістю, а тих складових, походження яких не визначено, – за встановленою ціною першого їх продажу в цій країні.
Не визнаються відповідають критерію достатньої переробки:
– Операції, пов’язані із забезпеченням збереження товарив
під час зберігання чи транспортування;
– Операції по підготовці товарів до продажу і транспортування (дроблення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);
– Прості складальні операції;
– Змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових;
– Комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;
– Забій тварин.
Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару. У разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними в установленому законом порядку, видається органом, уповноваженим на це Кабінетом Міністрів України.Module. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов’язково:
– На товари, що походять з країн, яким Україна надає преференції за Митним тарифом України;
– На товари, ввезення яких з відповідної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) чи іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Бібліотека економічної перекладної літератури

Залишити відповідь