Розрахунок митних платежів на легковий автомобіль Митний брокер

Пост-аудит контроль митниці та податкової: що нас чекає

ВАНТАЖІВ ЮРИДИЧНИХ І ПРИВАТНИХ ОСІБ·ІМПОРТ·ЕКСПОРТ
borisovich.com.ua – с а й т т а м о ж е н о г о б р о к е р а

Пост-аудит контроль митниці та податкової: що нас очікує ·

В Україні пост-аудит ще не став першочерговим формою митного контролю, незважаючи на ті основи, які заклав Митний кодекс. Внаслідок цього створюється ситуація, при якій за дотриманням митного законодавства здійснюється подвійний контроль – як при митному оформленні товару, так і в подальшому при проведенні не виїзних або невиїзних перевірок. А це в свою чергу призводить до збільшення адміністративного тиску на учасників зовнішньоекономічної діяльності.

У той же час, незважаючи на песимістичні очікування, які склалися при прийнятті нового Митного кодексу, навряд чи можна сказати, що митні пост-аудити перетворилися в інструмент фіскального тиску на підприємства. Звичайно, під час перевірок між митними органами та платниками податків виникають випадки розходження в правових оцінках певних операцій. Але підприємства повинні цілеспрямовано захищати свої законні права та інтереси.

Завдяки об’єднанню податкової та митної служб в рамках Міністерства доходів і зборів можна розраховувати на те, що перевірки, які будуть проводитися територіальними органами Міндоходів, будуть стосуватися дотримання як податкового, так і митного законодавства.

Це, з одного боку, може привести до певного поліпшення, оскільки іноді траплялося, що митні та податкові органи приходили до протилежних висновків: наприклад, митні органи могли прийти до висновків, що митна вартість товарів відображена неправильно в бік зниження, а податкові що ціна на придбання товарів завищена.

З іншого боку, постає питання якості проведення перевірок, а саме – рівня підготовки посадових осіб, які будуть проводити перевірку. Це пов’язано з тим, що кількість податкових перевірок суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності досить велика, а кількість кваліфікованих митних аудиторів на порядок менше. Тому питання обізнаності перевіряючих в специфічних питаннях митного законодавства (класифікація товарів, застосування митних режимів, правильність декларування товарів тощо) буде мати істотне значення.

Які рекомендації? В першу чергу слід пам’ятати, що в більшості випадків причиною донарахування митними органами податків є одні і ті ж фактори: не декларування додаткових витрат імпортера при заяві митної вартості товарів (виплата роялті, витрати на транспорт, страхування тощо), неправильне визначення кодів товару і відповідно – нарахування мита за неправильними ставками, і ще деякі повторювані майже у всіх помилки.

Новий Митний кодекс суттєво розширив права підприємств на самостійне виправлення помилок – наприклад, стало можливим вносити зміни в митну декларацію після завершення митного оформлення . в т. ч. при виявленні не задекларованих товарів, можливість коригування складової роялті до митної вартості без застосування штрафів протягом 180 днів з дня митного оформлення .

Фінансові санкції за порушення митного законодавства значні. Якщо Податковий кодекс передбачає штрафи у розмірі 25-50% від суми додатково нарахованих податків (і митні органи також можуть їх застосовувати), то штрафи, передбачені Митним кодексом, значно вище – наприклад, за незаконне переміщення товарів можна стягнути до 200% вартості товару і конфіскувати його, а за нецільове використання товарів, при ввезенні яких надано пільги – 300% від несплаченої суми митних платежів.

Тому при чинному регулюванні надзвичайно велику роль відіграє самоперевірка підприємств-учасників ЗЕД: своєчасне її проведення може врятувати підприємство від донарахування податків та штрафних санкцій на мільйони, а іноді – і на десятки або сотні мільйонів гривень, або, принаймні у випадку виявлення ризиків – підготувати обґрунтовану правову позицію.

При проведенні самоаналізу я б рекомендував платникам податків робити висновки і на перспективу. Дуже часто невдало прописана фраза або формулювання в контракті, або невдало побудована ланцюг поставок, обрані митні режими, призводять до мільйонних втрат.

У разі, якщо акт за результатами перевірки містить висновки, з якими підприємство не може погодитися, потрібно оскаржити такі рішення. В цьому аспекті новий Митний кодекс нічого принципово нового не привніс, за винятком уніфікації процедури оскарження результатів пост-аудиту процедурами, передбаченими Податковим кодексом України.

Оскаржити грошові зобов’язання, визначені митними органами на підставі сумнівних висновків акта перевірки, потрібно і тому, що аналіз судової практики, яка склалася останнім часом, показує, що суди ставлять під сумнів необґрунтовані висновки, і, відповідно – скасовують прийняті податкові повідомлення-рішення. Більш того, враховуючи відносну новизну Податкового і Митного кодексів, правозастосовна практика може скластися тільки тоді, коли накопичиться певна кількість судових рішень.

Роберт Зелді, адвокат, менеджер відділу податкових та юридичних послуг PwC Україна

Митне оформлення:
+380 44 3838118
+380 67 6644407
+380 63 8636888

+380 67 4012197
Авіаперевезення:
+380 97 9356036

Залишити відповідь