Митні платежі В сучасних економічних умовах

Митні платежі

Митні платежі

В сучасних економічних умовах підприємства досить часто у своїй господарській діяльності встановлюють зовнішньоекономічні контакти з іноземними партнерами. В результаті таких контактів неминуче виникає необхідність переміщення товарів або інших предметів через митний кордон України. Тому господарюючому суб’єкту слід знати про тих платежах, які він повинен сплатити у зв’язку з таким переміщенням.

1січня 2004 року введено в дію новий Митний кодекс України (далі – МКУ). Статтями 185 та 186 МКУ, зокрема, зазначено, що залежно від мети переміщення товарів через митний кордон України та на підставі документів, наданих до митного органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, декларантом 1 може бути визначений один з 13 видів митного режиму: 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасове ввезення (вивезення); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона; 9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України; 11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова на користь держави.

Порядок оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, буде залежати від виду митного режиму 2. Розглянемо їх по черзі.

Пунктом 2 ст. 189 МКУ передбачено, що при імпорті платником податку сплачуються податки та збори, якими обкладаються товари під час їх ввезення на митну територію України відповідно до законів України. У Листі № 11/5 Державна митна служба зазначає, що до таких податків і зборів належать:

1) ввізне (імпортне) мито;

2) акцизний збір;

3) податок на додану вартість (далі – ПДВ).

1. Ввізне (імпортне) мито. Порядок справляння ввізного мита встановлено Інструкцією № 344. Відповідно до п. 1.2 цієї инструкцииплательщиками ввізного мита є суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності – юридичні особи і громадяни-підприємці, які імпортують товари. Мито стягується митницею, являє собою податок на переміщення через митний кордон України. Митне оформлення і пропуск товарів через кордон можуть здійснюватися лише після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством.

Ввізне пошлинаначисляется на загальних підставах за ставками Митного тарифу України 3 (наприклад, див. гр. 5 табл. 4), чинними на день оформлення вантажної митної декларації (далі – ВМД).

Згідно з Декретом № 4-93 та Законом № 2097 ввізне мито диференційована. Єдиним митним тарифом України передбачені:

преференційні ставки ввізного мита. які застосовуються до товарів, що походять з держав, які входять разом з Україною митний союз або утворюють з нею спеціальні митні зони, а також в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України;

пільгові ставки ввізного мита. які застосовуються до товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом, а також до товарів, які ввозяться в Україну з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю 4. за умови, якщо не виконуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх норм, що встановлені відповідними міжнародними угодами (при виконанні норм міжнародних угод, застосовуються їх положення), або якщо товари входять до переліку виключень з відповідних угод про вільної торгівлі (іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму).

повні (загальні) ставки ввізного мита. які застосовуються до інших товарів.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита – спеціальне мито, антидемпінгове мито та компенсаційне мито.

Країна походження товарів

Важливим для обчислення розміру диференційованої ввізного мита є визначення країни походження товару. У відповідності зі ст. 18 Закону № 2097 країною походження товарів вважається країна, де товари були повністю вироблені, піддані достатній переробці або обробці .

Повністю виробленими в даній країні вважаються такі товари:

а) корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;

б) рослинна продукція, вирощена на її грунті;

в) живі тварини, вирощені в ній;

г) продукція, одержана в ній від живих тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;

е) продукція морського промислу, видобута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

ж) вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

з) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, зазначеної в пунктах а – ж.

Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо:

– декларовані товари класифікуються в іншій тарифній позиції, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;

– у вартості декларованих товарів частка доданої вартості становить не менше 50%.

Не можуть визнаватися як достатня переробка товарів такі технологічні операції:

– щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;

– підготовка товарів для продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та переупакування);

– прості складальні операції;

– змішування товарів (компонентів) без надання характеристик отриманої продукції, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Митна вартість

Нарахування мита на товари, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, якщо вони не включені в рахунок-фактуру:

– на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України;

– комісійні та брокерські;

– плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Такий метод визначення митної вартості носить назву методу ціни угоди щодо товарів, які імпортуються (див. гр. 6 табл. 3). При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, яка визначається у відповідності з цим методом, або у разі неможливості перевірки її обчислення, митні органи України у відповідності зі ст. 266-274 МКУ можуть визначати митну вартість іншими 5-ма методами: на основі ціни угоди на ідентичні товари; на основі ціни угоди на подібні (аналогічні) товари, на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості; резервного.

Для визначення митної вартості товару встановлюється момент перетину митного кордону України . Відповідно до п. 1.8 Наказу № 307 таким моментом при імпорті є:

а) при авіаперевезеннях – початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається розвантаження чи перевантаження товару, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього аеропорту;

б) при морських і річкових перевезеннях – початок або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього порту;

в) для товару, що доставляється поштою, – здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

г) для товару, що переміщується трубопровідним транспортом чи лініями електропередачі, – завершення переміщення партії товару;

д) при перевезеннях іншими видами транспорту (в тому числі залізничним та автомобільним) – початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Якщо ВМД заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування до кордону України розподіляються пропорційно вазі товарів різних найменувань, витрати на страхування – пропорційно вартості товарів (див. таблицю 3).

Ввізне мито підлягає сплати у національній валюті України до або в моментздійснення митного оформлення за ставками, чинними на день подання ВМД до митного оформлення. Її сума може бути:

– перерахована за безготівковим розрахунком на рахунок митного органу;

– внесено готівкою в касу митного органу.

Сплата ввізного мита може здійснюватися також внесенням авансових сум на рахунок митного органу.

Пільги та звільнення від сплати ввізного мита

Чинним законодавством передбачено пільги і звільнення деяких товарів від обкладення ввізним митом. Так, при ввезенні предметів дитячого асортименту відповідні ставки ввізного мита зменшуються на 50%. Перелік предметів дитячого асортименту наведено в Додатку 1 до Інструкції № 344. Перелік товарів, які при ввезенні в Україну не підлягають обкладенню ввізним митом досить великий та визначено Декретом № 4-93 а також статтею 19 Закону 2097. Вичерпний перелік пільг по сплаті ввізного мита наведено у Додатку 7 до Наказу № 307.

2. Акцизний збір при імпорті сплачується на загальних підставах за ставками, встановленими для підакцизних товарів, що імпортуються в Україну. Статтею 2 Декрету № 18-92, зокрема, визначено, що платниками акцизного збору є:

– будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;

– фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або не супроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або не супроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством.

Об’єктом оподаткування акцизним збором товарів (продукції), які імпортуються (ввозяться, пересилаються) на митну територію України, є їх вартість.

При продажу (інших видах відчуження) підакцизних товарів (продукції), імпортованих (ввезених, пересланих) на митну територію України податковими агентами, об’єктом оподаткування є обороти з реалізації товарів, включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов’язаних із такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості підакцизних товарів з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита.

Обчислення акцизного збору при імпорті товарів здійснюється за встановленими ставками, виходячи з їх вартості за максимальними роздрібними цінами на товари, встановленими імпортером (без ПДВ і акцизного збору). Однак, така вартість не може бути меншою, ніж митна вартість цих товарів (з урахуванням сум ввізного мита без ПДВ та акцизного збору).

Ставки акцизного збору також можуть бути встановлені у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції) (наприклад, див. гр. 7 табл. 4).

Ставки акцизного збору встановлені:

– на спирт етиловий та алкогольні напої – Законами № 313, № 178;

– на тютюнові вироби – Законом № 30/96;

– на транспортні засоби – Законом № 216.

Пільги щодо сплати акцизного збору з імпортованих товарів зведені до переліку Додатка 9 до Наказу № 307.

Суб’єкти підприємницької діяльності (далі – СПД), що імпортують підакцизні товари, при перетині кордону зобов’язані подати до органів митного контролю декларацію у 2-х примірниках, один з яких буде пересланий до податкової інспекції за місцем знаходження суб’єкта підприємницької діяльності для справляння акцизного збору.

Більш детально про нарахування і сплати акцизного збору при здійсненні імпортних операцій читайте: у ШБ№ 19/2003, № 23/2003, № 25/2003, № 27/2003 – на спирт етиловий та алкогольні напої; в ШБ № 29/2003, № 33/2003 – на тютюнові вироби; в ШБ № 36/2003, № 38/2003 – на нафтопродукти; в ШБ № 40/2003, № 42/2003, № 44/2003 – на транспортні засоби.

3. ПДВ при імпорті сплачується на загальних підставах відповідно до Закону про ПДВ за ставкою, що діє на день оформлення ВМД.

Більш детально про нарахування і сплату ПДВ при здійсненні імпортних операцій читайте у статті ЗЕД: Облік і оподаткування.

Здійснюючи обкладення ПДВ при імпорті товарів слід враховувати, що на 2004 р. статтею 9 Закону про Держбюджет – 2004 встановлено наступне:

– операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від оподаткування ПДВ ;

– операції з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є його платниками, обкладаються ПДВ за нульовою ставкою.

Митні збори

Згідно з Постановою № 65 та Порядком № 363 при кожному здійсненні митного оформлення товарів з юридичних і фізичних осіб стягуються митні збори, які нараховуються за ВМД (далі – митні збори). Додатком 1 до Порядку № 363 передбачені такі розміри ставок:

Вид митного збору

Розмір ставки (дол. США)

За продовження терміну дії (перереєстрації) свідоцтва про визнання підприємства декларантом (щорічно)

Ставки митних зборів за реєстрацію товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, наводяться в Додатку 2 до Порядку № 363.

Додатковий митний збір за митне оформлення нафтопродуктів, що імпортуються на митну територію України і підлягають обкладенню акцизним збором, встановлений у розмірі 0,01 екю за один кілограм із зарахуванням його до державного бюджету та цільовим направленням до Пенсійного фонду в рахунок часткового погашення заборгованості перед ним державного бюджету (крім нафтопродуктів, вироблених в Україні з нафти, поставленої на давальницьких умовах, і реалізуються в Україні).

У разі застосування митного забезпечення у вигляді пломб з порядковим номером і зображенням державної символіки України щодо товарів, що імпортуються, до митного збору за митне оформлення додатково включається плата у розмірі 3 євро за кожну пломбу із зарахуванням одержаних коштів до державного бюджету. Збори за митне оформлення не стягуються у випадках ввезення в Україну предметів, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичних та консульських представництв іноземних держав в Україні, а також міжнародних, міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організацій, які користуються на території України митними пільгами відповідно до міжурядових угод.

ТОВ Лідер придбало у іноземного партнера за зовнішньоекономічним контрактом товари. Перелік товарів і витрати, пов’язані з їх придбанням наведені в Таблиці 2. Передоплата в розмірі 6 230,00 дол. США здійснена 02.04.2004 р. (курс НБУ – 532,93 грн. за 100 дол. США; 656,5698 грн. за 100 євро). Валютний курс на дату складання ВМД 14.04.2004 р. – 532,90 грн. за 100 дол. США. 638,1478 грн. за 100 євро. Розглянемо які митні платежі і в яких розмірах сплачуються у розглянутому нами випадку і як вони відображаються в обліку ТОВ Лідер.

Перелік імпортованих товарів і витрат, пов’язаних з їх імпортом

1 У відповідності зі ст. 87 МКУ декларантами можуть бути підприємства, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, уповноважені ними митні брокери (посередники) або громадяни, яким належать такі товари і транспортні засоби, а також громадяни, уповноважені власниками нотаріально засвідченими дорученнями на здійснення декларування.

2 Свої роз’яснення щодо оподаткування товарів при кожному з названих видів митного режиму надала Державна митна служба в своєму Листі № 11/5.

3 Митний тариф України являє собою систематизований перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Перелік складено згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. Митний тариф України, затверджений Законом № 2371.

4 У додатку до Закону 170 наведено перелік країн, з якими Україною укладено угоди про надання режиму найбільшого сприяння, національного режиму та угоди про вільну торгівлю при імпортуванні товарів, щодо яких застосовуються пільгові ставки ввізного мита.

5 Від 12.12.91 р. № 1970-XII.

6 Вартість за курсом гривні до долара на день оформлення ВМД плюс графи 3б та 5б таблиці 3.

7 До складу первісної вартості імпортованих товарів відповідно до п. 9 П(С)БО 9 включаються: суми, сплачені згідно з договором (за вирахуванням непрямих податків); суми ввізного мита; суми непрямих податків, пов’язаних з придбанням товарів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. Тому первісна вартість буде складатися з вартості на день перерахування передоплати плюс витрати на транспортування та страховку (графи 3а і 5а табл. 3) плюс графи 4 і 6 таблиці 4 по кожному найменуванню товару.

8 Дивись таблицю 1 на стор 22.

9 згідно з п. 4.3 Закону про ПДВ до бази оподаткування ПДВ, крім митної вартості включається сума мита, митних зборів та акцизного збору.

10 Дивись гр. 6, 7 стор. 5 у таблиці 2 на стор 23.

11 Так як транспортування до кордону України включається у митну стоимоть товару, то ПДВ на суму транспортних витрат включається в податковий кредит на підставі ВМД у складі імпортного ПДВ.

12 відповідно До п. 5.2.5 Закону про прибуток сума акцизного збору включається у валові витрати підприємства.

13 Податкові зобов’язання з ПДВ виникають в момент оформлення ввізної ВМД.

14 Товари зараховуються на баланс за курсом, що діяв на момент перерахування авансу (гр. 7 табл. 2 + гр. 3а табл. 3 + гр. 5а табл. 3).

15 відповідно До п. 11.2.3 Закону про прибуток датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з нерезидентами є дата оприбуткування товару (а при імпорті – також робіт (послуг), сопуствующих чи допоміжних такому імпорту товарів).

16 Заборгованість у бухгалтерському обліку не перераховується у зв’язку із зміною курсу гривні, оскільки вона є немонетарною.

Нормативна база

1. МКУ – Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.

2. Декрет № 4-93 – Декрет КМУ від 11.01.93 р. № 4-93 Про Єдиний митний тариф України.

3. Декрет № 18-92 – Декрет КМУ від 26 грудня 1992 року № 18-92 Про акцизний збір.

4. Закон № 2371 – Закон України від 05.04.2001 р. № 2371 – III ПРО митний тариф України.

5. Закон № 2097 – Закон України від 05.02.92 р. № 2097 Про Єдиний митний тариф.

6. Закон № 313 – Закон України від 11.07.96 р. № 313/96-ВР ПРО ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію).

7. Закон № 216 – Закон України від 24.05.96 р. № 216/96-ВР ПРО ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби.

8. Закон № 30/96 – Закон України від 06.02.96 № 30/96-ВР ПРО ставки акцизного збору на тютюнові вироби.

9. Закон № 178 – Закон України від 7.05.96 р. № 178/96-ВР ПРО ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої.

10. Закон про ПДВ – Закон України від 03.04.97 № 168/97-ВР ПРО податок на додану вартість.

11. Закон № 170 – Закон України від 03.04.97 р. за № 170/97-ВР ПРО внесення змін у деякі законодавчі акти з питань обкладання ввізним митом товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію України.

12. Закон про Держбюджет-2004 – Закон України від 27.11.2003 р. № 1344 – IV ПРО Державний бюджет України на 2004 рік.

13. Закон про прибуток – Закон України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР ПРО оподаткування прибутку підприємств.

14. Постанова № 65 – Постанова КМУ від 27.01.97 № 65 Про ставки митних зборів.

15. Порядок № 66 – Порядок справляння податку на додану вартість та акцизного збору у разі ввезення товарів на митну територію України, затверджений Постановою від 27.01.97 р. № 66.

16. Інструкція № 344 – Інструкція про порядок справляння ввізного (імпортного) мита, затверджена наказом Державної митної служби України від 23.07.97 р. № 344.

17. Порядок № 363 – Порядок справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією, затвердженого наказом Державної митної служби України від 23.06.98 р. № 363.

18. Наказ № 307 – Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.97 р. № 307 у редакції наказу від 18.04.2002 р. № 207.

19. Лист № 11/5 – Лист Державної митної служби України від 06.01.2004 р. N 11/5-15-4-ЕП ПРО оподаткування товарів залежно від обраного митного режиму.

Похожие записи:
  1. 2016

Залишити відповідь