Калькулятор держмита в арбітражний суд та суд загальної юрисдикції плюс детальний аналіз

Малий бізнес в Росії – податки, поради, рекомендації

Калькулятор держмита в арбітражний суд та суд загальної юрисдикції: огляд всіх варіантів і суден

Держмито в суді – коротко про історію питання

Будь-який судовий процес передбачає витрати. Основне призначення державного мита – забезпечити судовим структурам фінансування, яке хай і не перекриває їх потреби, але тим не менш дозволяє скоротити витрати федерального бюджету на утримання судової системи. Крім цього, держмито дозволяє скоротити обсяг судових позовів, які подаються без належної підстави. Грубо кажучи, якщо платити за подачу позову, то один і той же чоловік, міг би, наприклад щотижня подавати під копірку десятки позовів до різних структур, відштовхуючись від якихось своїх мотивів. І законних причин відмовити йому не було б. Тобто судам довелося б приймати в роботу всі ці позовні заяви і працювати з ними.

У разі ж, коли за подачу позову і ведення справи потрібно сплатити держмито, подібні ризики сильно знижуються. А значить і падає обсяг паперової роботи, яку доводиться проробляти апарату судів.

Офіційно держмито прописана в НК РФ, де дається її визначення. Крім судів, даний вид платежу стягується при зверненні до переважна більшість органів державної влади.

Калькулятор держмита в арбітражний суд

Спочатку давайте розберемося як саме проводиться розрахунок державного мита при зверненні до арбітражного суду і які взагалі існують варіанти ситуацій.

Заяви немайнового характеру:

  1. Корпоративні спори: 6 000 $
  2. Невиконання зобов’язань за договором: 6 000 $
  3. Забезпечення позову: 3 000 грн.
  4. Оскарження ненормативних правових актів, рішень і дій: 3 000 грн.
  5. Встановлення юридично значущих фактів: 3 000 грн.
  6. Видача виконавчих листів: 3 000 грн.
  7. Скасування рішення третейського суду: 3 000 грн.
  8. Визнання банкрутом: 6 000 $
  9. Заява про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду: 3 000 грн.
  10. Інші заяви немайнового характеру: 3 000 грн.

Заява майнового характеру:

  • Сума до 100 тисяч рублів: 4% від суми позову (мінімум – 2 000 р.);
  • Від 100 до 2000 тисяч рублів: фіксована ставка в 4 000 р. + 3% від суми понад 100 т. р.
  • Від 200 тисяч до 1 млн. 7 000 $ + 2% від тієї частини суми, що залишається після вирахування 100 т. р.
  • Від 1 млн. до 2 млн. р. 23 000 р. + 1% від суми понад 1 млн. р.
  • Понад 2 млн. р. фіксований платіж у розмірі 33 000 $ + 0,5% від суми понад 2 млн. р. (максимальна держмито – 200 т. р.).

Аппелиционная та касаційна скарги:

  • Корпоративні спори: 3 000 грн.
  • Невиконання зобов’язань за договором: 3 000 грн.
  • Забезпечення позову: 1 500 р.
  • Оскарження ненормативних правових актів, рішень і дій: 1 500 р.
  • Встановлення юридично значущих фактів: не справляється (0 рублів)
  • Видача виконавчих листів: 1 500 р.
  • Скасування рішення третейського суду: 1 500 р.
  • Визнання банкрутом: 3 000 грн.
  • Заява про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду: 3 000 грн.
  • Інші заяви немайнового характеру: 3 000 грн.

Якщо не брати в розрахунок майновий суперечки, де розміри держмита жорстко прив’язані до суми спору, то суми порівняно невеликі. Тобто при необхідності будь-юридичні або фізична особа зможе звернутися в арбітражний суд. У випадку ж з майновими спорами, в розрахунок приймається і той факт, що подібні розгляди, особливо на великі суми, як правило затягуються. Деколи, битви в судах між компаніями тривають роками. І чим більше сума, тим більше запеклий бій йде.

У випадку, якщо вам більше до душі використовувати автоматичний калькулятор держмита в арбітражний суд, то ви можете використовувати даний сервіс та розрахувати суму, яку вам потрібно буде заплатити.

Держмито в суд загальної юрисдикції

При зверненні до суду загальної юрисдикції вам також буде потрібно заплатити мито. Сума в даному випадку, залежить від того, з яким саме заявою ви звертаєтеся до суду і від того, в якій якості ви подаєте позов – як фізична або юридична особа. Розмір держмита для позову від імені громадянина і для позову від особи, наприклад, ТОВ – можуть відрізнятися в рази.

А тепер зупинимося на цьому детальніше:

  1. Позов немайнового характеру (або майновий, але без оцінки): 200 р. для фіз. особи та 4 000 для юр. особи;
  2. Позов майнового характеру: в залежності від суми (максимум – 60 000 грн.);
  3. Винесення судового наказу (без оцінки): для фіз. особи 100 р. для юр. особи – 2 000 р.;
  4. Судовий наказ з оцінкою: прив’язаний до суми позову.
  5. Заява в справах окремого порядку: 200 р.
  6. Держмито на розлучення: 400 р.
  7. Оспорювання законності нормативних актів влади: 200 р. для громадянина і 3 000 грн. для юр. особи;
  8. Оскарження рішень або дій (бездіяльності) влади, які призвели до порушення прав і свобод громадян: 200 р.
  9. Заяву про компенсацію за судове провадження (або виконання акта суду) в розумні терміни: 200 р. для фіз. особи та 4 000 грн. для юр. особи;
  10. Апеляція або касація: 100 р. для фіз. особи та 2 000 грн. для юр. особи;
  11. Наглядова скарга: 200 р. для фіз. особи та 4 000 грн. для юр. особи
  12. Копія судового документа: 40 грн. за кожний окремий документ.

Як бачите, у випадку з судами загальної юрисдикції, упор зроблений на доступність судів в першу чергу для громадян. Якщо ж суд захоче звернутися якась організація, то сума оплати держмита зростає багаторазово. Виключення зроблено лише для кількох випадків, які з точки зору законодавців мабуть, настільки важливі, що їх вирішили зробити максимально доступними, незалежно від того, хто саме звертається до суду.

Хто платить держмито – позивач або відповідач?

При зверненні в суд, держмито завжди оплачується заявником, тобто позивачем. Як правило, сплачуючи певну суму, він підтверджує, що його претензії до відповідача обґрунтовані і законні (принаймні позивач їх такими щиро вважає). Варто розуміти, що в разі, якщо судовий орган відмовляє позивачу в позові, то держмито йде на користь суду і не повертається.

Втім, в деяких випадках, позивач може повернути собі витрачені на держмито гроші за рахунок відповідача. В основному це пов’язано з ситуаціями, коли відповідач довго тягне з виконання рішення суду. У позивача в такому випадку з’являється можливість звернутися з позовом про компенсацію, включаючи і витрати на держмито для суду. Причому в даному випадку неважливо про що йде мова – про арбітражному суді або суді загальної юрисдикції. Дані правила однакові для всіх.

Хоча рішення в кожному випадку, сильно залежить від судді, який розглядає ту чи іншу справу. І його позиції з приводу потенційного повернення суми сплаченого державного мита.

Залишити відповідь